СОБОР ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВ
alt
Кожного року 12 лютого Свята Церква вшановує пам’ять Трьох СвятителівВасилія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Святкувати їх пам’ять разом в один день було встановлено в кінці IX ст. після того, як всі три святителі з’явились єпископу Євхаітському Іоанну і попросили його встановити в їх пам’ять один празник: «Об’яви християнам, щоб вони залишили даремну суперечку про наші переваги, бо як в житті ми старалися бути єдинодушними, так і після смерті бажаємо однодумності віруючих». Дійсно, святителі жили в один час, і важко сказати хто з них має більше місце в історії церкви. Тому це явлення стало тією подією, яка вирішила першість і важливість когось.
Святителі в історії Христової Церкви були не тільки Богословами, але й великими представниками серед освіти того часу. Святитель Василій Великий відомий своїми творами «Шестиднев» – бесіди про шість днів творення світу Богом. Святитель Григорій Богослов, як Богослов висвітлив глибокі тайни Пресвятої Тройці, але був і поетом. Святитель Іоан Золотоуст – це великий красномовець і тлумач Святого Письма, літургіст, оратор. Всі святителі отримали тодішню вищу освіту в Афінах. Молодь того часу була розпусною, а святителі  залишились вірними Христу і Церкві. Вони, як писав Свт. Григорій,  знали в Афінах дві дороги – до Церкви і до школи. Свт. Василій Великий пам’ять про смерть і вічність вважав за вищу мудрість людську. За їх самовіддане служіння Церкві народ віддячував їм любов’ю. Відомо, що смерть Свт. Василія Великого оплакували всі кесарійці без різниці стану чи навіть віри, бо не тільки християни оплакували, але й погани і юдеї. 
Святитель Іоан Золотоуст в молоді роки говорив: «Я не люблю ніякого блиску, ані розкоші, якої не може схвалити ані розум, ані наука, ані Церква, ані Слово Боже, яке говорить: «Всякий, хто возноситься – принизиться, а хто смиряється- піднесеться».