Тематична зустріч, присвячена Великому посту у Сороки-Львівській ЗОШ І-ІІ ступенів
altПіст — це вірний сторож душі, вірний товариш тіла, зброя тих, що завзято борються, вишкіл для атлета. Піст проганяє спокуси, намащує до побожності, є другом поміркованості й чистоти. На війнах він дає мужність, а в мирі — спокій. Він робить християнина святим.
(Св. Василій Великий, Про піст 1)
 У перший день Великоднього посту у Сороки-Львівській ЗОШ І-ІІ ступенів Пустомитівського району була проведена тематична зустріч, присвячена Великому посту. День примирення і прощення був організований вчителем християнської етики Шклярською Світланою Михайлівною. Метою зустрічі  було розкрити суть правдивого посту. Участь у цьому заході взяли отці храмів с.Сороки-Львівські, а саме: о. Богдан Коваль (УАПЦ ) та о. Іван Верчин (УГКЦ). Отці намагались розкрити добро посту та правдивого навернення. Зустріч дала змогу як учням, так і вчителям, застановитись на ролі посту у житті людини. На закінчення присутні мали змогу поставити питання  і отримати благословення на час посту.
На запитання: З якого віку належить розпочинати піст дітям? 
Чи повинні постувати немовлята? Найвлучніше дав відповідь Блаженніший Митрополит Володимир: "Піст - це аскетичний подвиг людини, який потребує поступовості та підготовки. У традиційних церковних сім’ях це питання вирішується поступовим навчанням дитини свідомому посту. 
Взагалі, для дітей піст може починатися з певних тимчасових обмежень. І не тільки в їжі. Це може бути й відмова від перегляду деяких телепрограм, музики або комп’ютерних ігор. Важливо, щоб це був вибір дитини, а не заборона батьків.
Дивлячись на батьків, маючи їх за приклад, дитина повинна навчатися основам віри і християнського життя.
Розпочинати привчати дитину постити можна з часу першої сповіді, тобто приблизно з 7 років. Саме з цього віку Церква перестає вважати дитину немовлям. Але й до церковного повноліття ще дуже далеко.
Тому ще раз нагадаю, що у церковному вихованні дитини потрібна поступовість. Повинні пройти роки, поки вже доросла людина зробить свій свідомий вибір і скаже: Я хочу і буду поститися".
Справжній піст — це віддалення від себе злого, здержливість язика, стримання себе від гніву, здавлення в собі лихих пожадань, обмови, брехні, кривоприсяги. Бути вільним від тих речей — це справжній піст. І саме в цьому лежить добро посту.
(св. Василій Великий, Про піст 2)