Третя Заповідь Божа
alt«Не згадуй імені Господа Бога твого даремно» (Вих. 20.7) Ми на кожному богослужінні Великого посту відкриваємо собі нові знання, нові важилі, які нас духовно окриляють і заставляють задуматися над своїм життям. Адже Заповіді Божі – це дороговказ до спасіння, це засіб яким ми зможемо скористатися і вдало пройти життєву стежину. Великий вчитель покаяння Архімандрит ІоанКрестянкін (†2006), ділиться з нами своєю практикою, щоб легше зрозуміти Божу волю і не порушити ту чи іншу Заповідь Божу. Третя Заповідь є одною з потаємних, заповідь на яку християни мало звертають увагу. Чому?
1. Господи ми всі грішні порушуючи цю заповідь Господню. Ми віруючі люди ходимо до церкви, приступаємо до Таїнств Церковних … І все ж таки ми богохульні.
а) в нещасті і хворобах нарікаємо на Бога, осуджуємо тим самим Промисл Божий і Божу волю;
б) серед нас є малодушні християни і такі які не мають терпіння без нарікань перенести ту чи іншу скорботу і випробування і відкрито голосять, що «Не має Бога», а якщо не говорять, то помислом думають;
в) може хтось з нас звинувачував Бога в тому, що Він попускає людям грішити «Хіба я винна, що в мене такий характер, це ж від народження» або «Якщо би Бог був, хіба би допустив Він війни, крадіжки, вбивства, смерті дітей і людей в молодому віці і т.д.». І ці слова і думки належать християнам?!
2. Серед нас є і такі маловіри, які спокушають Бога, говорять Богові: «Якщо Ти Господи є, то виконай моє бажання, а якщо не виконається моє бажання, то Тебе немає!» І все це з уст не тільки людей, які прийшли до віри, але й тих, які називають себе глибоко віруючими!
Господи, прости нас грішних!
Ми вже уподібнюємося тим хулителям, які на Голгофі знущались над розп’ятим на Хресті Богом! Згадаймо слова розбійника: «Якщо Ти Христос, спаси Себе і нас …» (Лк. 3.32–39)
3. Господи, ми грішимо постійно, вживаємо ім’я Твоє в пустих розмовах, як приказка … Ми часто клянемось, божимося іменем Бога, а також прикриваємо інколи цією божбою явну брехню. І все це безстрашно виконуємо перед всевидячим оком Божим! 
І якщо до цього часу на нас не найшла кара Божа, то це тільки по великому довготерпінню Божому. Кайтеся, хто клявся – своїм життям, здоров’ям своїм і навіть своїми дітьми. Кайтеся і ті хто вимагай цієї клятви. Кайтесь і ті хто вживав Слова Святого Євангелія, слова апостолів в жарт. Може хто з нас насміхався зі священників …
До гріха блюзнірства також відносяться і перекручені слова під час читання чи співання в храмі. Господи, прости нас пустомовних!
4. Всі ми, без винятку, грішимо проти третьої заповіді неуважною молитвою. 
5. Також грішимо клятвопорушенням (порушення обіцянок і неправдивою клятвою).
Скільки разів ми порушували обітниці дані перед Христом і Євангелієм і приймаючи Таїнство Хрещення, ми відрікались від диявола і з’єднувались з Христом і обіцяли служити Христу ціле життя. Скільки разів ми порушували цю обіцянку? Господи, прости нас грішних!
Підходячи до Христа і Євангелія при Таїнстві Сповіді, скільки разів ми давали обіцянку Богові розірвати грішні звички? Краще не обіцяти, а якщо пообіцяв то потихенько виконувати.
6. Подивімося в свою совість, будучи віруючими християнами, чи не соромилися ми показати себе віруючими людьми в колі мирських людей. Чи не говорили такихслів, або розмов про ближніх: «Щось вона так частенько до церкви ходить! Чомусь так Богові довго молиться.» Ми осуджуємо тих, хто часто сповідається і причащається Святих Таїн. Це не наше діло, діло совісті людини і її духівника. Хіба ми можемо знати, хто достойно, або хто недостойно причащається Святих Христових Таїнств?
7. Ми всі грішимо, не уважно готуємося до Святого Причастя: Святе Причастя – це благодатне джерело збереження і укріплення нашого духовного життя. Хто достойно Причащається споживає життя, а хто недостойно причащається споживає смерть. Нам доводиться чути, що людина Причастилася в церкві пішла додому і померла: «Слава Богу тільки причастився і помер, кожному б таку смерть». Але чи це щаслива смерть, а може це смерть через недостойне Причастя Святих Христових Таїн, від чого збережи нас Господи!
Дай нам Господи благочестиво пройти Великий Піст і прости нам наші гріхи. Амінь.
протоієрей Андрій Лотоцький