Капуста зазнає великої шкоди від шкідників та хвороб. Згідно з літературними джерелами, на рослинах капусти в Україні відомо 46 видів шкідливих фітофагів. Починаючи з вирощування розсади й до збирання врожаю в полі, овочевим хрестоцвітим культурам шкодить кілька десятків видів комах. Найбільш поширеними з них на Україні є капустяна попелиця, хрестоцвіті клопи, капустяна совка, капустяний та ріпаковий білани, капустяна міль, хрестоцвіті блішки. В окремі роки великої шкоди завдають капустяна муха, ріпаковий пильщик, бариди, дротяники, личинки хрущів, капустянка та інші шкідники.

Капустяна попелиця, крім капусти, пошкоджує редиску, ріпак, брукву та інші хрестоцвіті культури.
Попелиці мають яйцеподібне тіло з сіруватим восковим нальотом; у крилатих попелиць тіло більш видовжене, струнке, голова та груди коричневі, черевце жовто-зелене. Личинки відрізняються від дорослих попелиць меншими розмірами та світлішим забарвленням.
Яйця видовжено-овальні, чорні, блискучі, довжиною 0,5 мм.
Зимують яйця попелиці на головках капусти і різних бур’янах з родини хрестоцвітих. На початку або в середині квітня відроджуються личинки, які через 10-15 днів перетворюються на дорослих самок, здатних до розмноження.
Представники ряду Сисних комах мають досить тривалий критичний етап у розвитку рослин капусти. Критичними фазами капусти при пошкодженні капустяною попелицею є наростання листкової маси – технічна стиглість і тривалість їх залежить від умов навколишнього середовища. Характер льоту попелиць залежить від погодних умов і може тривати 2-3 тижні. Невисока температура навесні стримує розмноження попелиці, висока температура та низька вологість повітря сприяє розмноженню шкідника. В посушливі роки шкодочинність попелиці різко зростає, оскільки знижується стійкість рослин проти пошкоджень, а інтенсивність живлення комах у зв’язку з великою потребою вологи зростає. Стримують розвиток зливові дощі, холодна погода, різкі перепади денних та нічних температур; заселення зменшується у 3-4 рази порівняно зі сприятливими роками.
Найбільш критичними етапами є наростання листкової маси – формування головки, оскільки в цей час рослина може загинути під дією пошкодження капустяної попелиці. Фенофазу ущільнення головки – технічна стиглість теж можна вважати критичною, хоча на формування врожаю шкідники впливають менше, ніж на якість продукції.
Дорослі попелиці та личинки живляться соком рослин, який вони висмоктують хоботком. Пошкоджені листки зморщуються й жовкнуть, ріст рослин уповільнюється, врожай дуже знижується. Капустяна попелиця є одним з найнебезпечніших шкідників насінників капусти, редиски. швидко розмножуючись, вона повністю покриває стебла, листки, бутони та стручки рослин. Внаслідок пошкоджень листки знебарвлюються та скручуються, пагони з бутонами і квітками стають синювато-рожевими. На пошкоджених насінниках насіння не утворюється, а в пошкоджених стручках воно залишається недорозвиненим. У першій половині літа попелиця шкодить менше. Найбільш небезпечна вона в середині та наприкінці літа, під час інтенсивного розмноження.
Хрестоцвіті блішки – дрібні жучки, тіло у них яйцеподібне чи видовжено-овальне, до 3-3,5 мм завдовжки, задні стегна дуже потовщені. Зимують блішки в стадії дорослих жуків у верхньому шарі грунту, під рослинними рештками, опалим листям, в полезахисних лісосмугах і чагарниках. З місць зимівлі хрестоцвіті блішки виходять у другій половині квітня. Спочатку вони живляться сходами бур’янів, пізніше капустою, редискою та іншими хрестоцвітими. Після з’явлення сходів редиски чи капусти та після висадки в грунт розсади капусти блішки утворюють на листках цих рослин, особливо по краях, виразки. При сильному пошкодженні виразки зливаються, пошкоджені тканини відмирають і рослина гине. На насінниках хрестоцвітих блішки об’їдають листки, які при сильному пошкодженні швидко в’януть і незабаром всихають. Крім листків, блішки обгризають квітконіжки, пуп’янки та стручки.
Найбільш активні жуки у сонячну жарку погоду. Всі види хрестоцвітих бліх, за винятком світлоногої, відкладають яйця в грунт. Світлонога блішка відкладає яйця на листки хрестоцвітих. Після відродження личинки живляться корінцями рослин. Заляльковування відбувається також у грунті. В кінці червня – першій половині липня з’являються жуки нового покоління, які живляться на різних хрестоцвітих до настання холодів.
Капустяний білан – небезпечний шкідник хрестоцвітих, особливо капусти і брукви.
Метелик кремувато-білий, передні крила з чорною вершинною плямою. Крім того, у самок на передніх крилах є дві чорні круглі плями. Розмах крил 50 – 60 мм. Яйця яскраво-жовті, пляшкоподібні, з подовженими реберцями, добре помітні на листках хрестоцвітих. Плідність однієї самки – 250-300 яєць. Розвиток яєць триває 5-12 днів. Гусениці білана сіро-зелені з поперечними рядками темно-бурих крапок і плям, жовтими бічними смужками та численними щетинками й волосками на тілі. Довжина дорослих гусениць близько 40 мм. Лялечка зеленувато-жовта з численними чорними плямами на спинці та боках.
Зимує шкідник в стадії лялечки на стовбурах дерев, сухих стеблах різних товстостеблових бур’янів, огорожах тощо. Метелики першого покоління з’являються здебільшого в квітні – на початку травня. Через декілька днів самки починають відкладати яйця. Яйця розміщують купками від 15 до 200 у кожній, переважно на нижньому боці листків. Молоді гусениці спочатку тримаються разом і живляться м’якоттю листків, вигризаючи їх знизу, не зачіпаючи верхньої шкірки. Дорослі гусениці живуть невеликими групами (по 2-4) і обгризають листки з країв, залишаючи непошкодженими лише товсті жилки. Кілька дорослих гусениць білана можуть за 2-3 дні знищити цілу головку капусти. Найбільш численні й найшкідливіші гусениці другого та третього поколінь (липень-серпень). Нерідко пошкоджена капуста гине, не встигнувши навіть зав’язати головки.
Ріпаковий білан.Метелик ріпакового білана схожий на білана капустяного, відрізняється від нього лише меншим розміром – розмах крил 40-50 мм. У самок на передніх крилах є по дві чорні округлі плями, у самців по одній. Задні крила зверху білі з чорною плямою на передньому краї, знизу жовтуваті.Яйця видовжені, яскраво-жовтого кольору з подовженими реберцями. Гусениці зелені з жовтою смужкою, розміщеною вздовж спини, завдовжки 20-24 мм. Лялечка зеленувата або сіра, кутастої форми, завдовжки 18-20 мм.Зимує шкідник у стадії лялечки. Метелики вилітають у квітні – на початку травня і, підживившись нектаром різних квітучих рослин, починають відкладати яйця, розміщуючи їх поодинці переважно з нижнього боку листків хрестоцвітих рослин. Одна самка може відкласти 150 – 500 яєць. Перше покоління ріпакового білана розвивається на хрестоцвітих бур’янах, друге і третє – на капусті та інших хрестоцвітих культурах.
Капустяна совка. На території України поширена скрізь. Гусениці капустяної совки багатоїдні. Крім овочевих культур, вони пошкоджують цукрові буряки, горох, гарбузи, тютюн тощо.
Метелик сірувато-коричневого кольору, розмах крил близько 50 мм. Передні крила коричнювато-сірі з двома плямами посередині: світлою ниркоподібною та темною округлою. Яйця напівкулясті з радіально-ребристою поверхнею, спочатку білуваті, пізніше синювато-сірі. Молоді гусениці капустяної совки зеленого кольору, живуть групами і вигризають м’якоть листка, на якому відродились. Гусениці старших віків зеленувато-або буро-коричневі, іноді навіть оксамитово-чорні, живуть поодиноко й вигризають у листках великі дірки. Після зав’язування головок гусениці вгризаються всередину і прогризають ходи, забруднюючи їх екскрементами. Пошкоджені головки загнивають і стають непридатними для зберігання та споживання. У цвітної капусти гусениці, крім листків, пошкоджують ще й суцвіття.
Протягом літа розвивається два покоління цього шкідника. Зимує капустяна совка в грунті в стадії лялечки. Метелики першого покоління літають з середини травня до кінця червня, другого покоління – з половини липня протягом серпня та першої половини вересня.
Розвиток гусениць першого покоління триває 25-30 днів, після чого у грунті вони перетворюються на лялечок. Гусениці другого покоління пошкоджують середню та пізню капусту, а також столові буряки. Розвиваються вони повільніше, ніж гусениці першого покоління і здебільшого перетворюються на лялечок лише через 35-45 днів після відродження.
Ріпаковий пильщик – найнебезпечніший шкідник ріпака, пошкоджує також капусту, редиску та інші хрестоцвіті. Поширений на Україні скрізь, але більше шкодить у зволожених західних районах Полісся та Лісостепу.
Дорослий пильщик схожий трохи на осу, червоно-жовтого кольору, завдовжки 7-8 мм, головка чорна, крильця прозорі з жовтуватою основою. Яйця білі, напівпрозорі, овальної форми. Личинка має зморшкувате тіло від темно-зеленого, сірувато-зеленого до чорного кольору, довжиною 25 мм.
На Україні ріпаковий пильщик розвивається в двох поколіннях. Зимують личинки пильщика в коконах на глибині 2-5 см. Дорослі пильщики першого покоління вилітають у травні – червні, саме тоді коли починає цвісти редиска ранніх строків висадження. Самки пильщика відкладають яйця поодинокі всередину листків, переважно з нижнього боку вздовж жилок і країв. Плідність однієї самки близько 300 яєць. Яйце розвивається 5-8 днів. Розвиток личинок триває 15-25 днів. Закінчивши розвиток, личинки заповзають у грунт і там у щільному коконі перетворюються на лялечок. Через 9-12 днів вилітають дорослі комахи (в липні) другого покоління.
Шкодять личинки, живлячись м’якоттю листків. На пошкоджених рослинах від листків часто залишаються тільки товсті жилки. Пошкоджують личинки також насінники хрестоцвітих культур, обгризаючи м’якоть листків, що спричинює уповільнення росту й розвитку рослин, а звідси й зниження врожаю.
Хвороби капусти:Несправжня борошниста роса, або переноспороз, капусти. Найбільш небезпечна хвороба для розсади, що вирощують в парниках.
На листках і сім’ядолях розсади утворюються розпливчасті жовті плями, з нижнього боку яких розвивається сіруватий борошнистий наліт.
У відкритому грунті при тривалій дощовій погоді хвороба виявляється на листках, вони покриваються червонувато-жовтими плямами, жовтіють і засихають.
На насінниках капусти та інших хрестоцвітних культур уражуються листки, стебла, квітконіжки і стручки, на яких утворюються сизі або чорні плями. У вологу погоду плями покриваються білим нальотом. При сильному ураженні насіння зовсім не утворюється або буває недорозвинене, щупле.
Хвороба розвивається на капусті і в період зимового зберігання. На зовнішніх листках головок утворюються жовтуваті сухі плями. Такі головки часто загнивають.
Розвитку переноспорозу сприяє надмірна вологість повітря та грунту в парниках і розсадниках, а також загущеність посівів. Нерідко від переноспорозу вся розсада гине за кілька днів.
Суха гниль або фомоз: Поширюється хвороба у вологі роки, переважно в низинах і заплавах річок. Уражуються всі види капусти, редьки, гірчиці та інших хрестоцвітих культур. Виявляється фомоз на надземних і підземних частинах рослин у всіх фазах розвитку. Особливо великої шкоди завдає хвороба насінникам капусти.
На розсаді уражуються сім’ядолі, стебла та корінці. На сім’ядолях виникають світло-бурі плями, покриті чорними крапками – пікнідами гриба. Уражені стебла розсади схожі на чорну ніжку, але відрізняються від останньої більш світлим кольором і наявністю чорних пікнід. Уражені тканини руйнуються і рослина гине.
У полі на капусті першого року хвороба виявляється через 15-20 днів після висаджування розсади в грунт на листках, стеблах і коренях. Листки покриваються світло-бурими плямами; на листках , стеблах і коренях. Листки покриваються світло-бурими плямами; на стеблах здебільшого на прикореневій частині, а також на коренях плями сірі, які згодом темніють і покриваються чорними пікнідами. На уражених місцях стебла та кореня виникає суха гниль, тканина руйнується, внаслідок чого рослина швидко в’яне і гине. Часто стебло уражених рослин підламується і рослина падає.Найбільшої шкоди фомоз або суха гниль капусти завдає при зберіганні.
У насінників уражуються листки, стебла та стручки. Через заражені стручки хвороба передається на насіння. Сприятливими умовами для розвитку захворювання є висока вологість повітря (60-80%) і помірна температура (20-24 ° С). Тривалість інкубаційного періоду становить 5-8 днів і може дати за один сезон 5-8 поколінь. Під час зберігання овочів хвороба продовжує розвиватися. З року в рік фомоз передається через насінники, заражене насіння та післязбиральні рештки.
Поради фахівця: В системі заходів боротьби з капустяною попелицею велике значення мають агротехнічні і запобіжні заходи: видалення з поля та знищення качанів і післязбиральних решток, на яких зимують яйця: глибоке переорювання на зяб плугом з передплужником; знищення на полях, межах і узбіччях шляхів хрестоцвітих бур’янів; позакореневе підживлення капусти фосфорно-калійними добривами. На ранній капусті попелиця зустрічається в незначній кількості й тільки в період збирання врожаю, коли не можна застосовувати отрутохімікати, спостерігається масове заселення рослин цим шкідником. Отже після збирання врожаю ранньої капусти необхідно зразу ж видалити всі післязбиральні рештки, які є резерватором шкідника. Велике значення в зниженні чисельності попелиць мають хижі комахи: жуки та личинки сонечка, личинки золотоочки та мух-дзюрчалок, паразити-їздці
Біологічний метод захисту: Посипати від попелиці деревним попелом змішаним з чорним перцем.
Проти хрестоцвітних блішок має бути вирощування і своєчасне садіння в грунт здорової, добре розвиненої розсади, знищення бур’янів у полі та на території парниково-тепличного господарства, глибока зяблева оранка після збирання хрестоцвітих культур, під час якої гинуть жуки, що залишилися зимувати у верхньому шарі грунту.
У запобіганні масовому розмноженню білана важливу роль відіграють комахи-паразити.
Їздець апантелес в окремі роки в різних зонах заражає 25-73% гусениць білана. на лялечках білана паразитує їздець птеромалюс, який здатний заразити 20-50% лялечок. У яйцях білана може розвиватися також одна з форм яйцеїда трихограми. Заходи боротьби з ріпаковим біланом такіж самі, як і з капустяним біланом. Велике значення для зниження чисельності шкідника має паразит птеромалюс.
З агротехнічних заходів боротьби з капустяною совкою велике значення має: глибока зяблева оранка полів з-під капусти, цукрових буряків, гороху та інших просапних. З ріпаковиь пильщиком систематично знищувати на посівах і навколо них хрестоцвіті бур’яни, краще до початку їх цвітіння. Провадити глибоку зяблеву оранку заражених пильщиком полів, при якій знищується чимало коконів з личинками шкідника.
Хімічну боротьбу з капустяними шкідниками на посівах капусти та інших хрестоцвітих треба починати тоді, коли з’являються перші колонії комах і рослини ще не почали гинути, пізніше ефективність обробок знижується. Обприскують одним з інсектицидів: Сумі-альфа, к.е.-0,2 л/га; Матч 050 ЕС, к.е. – 0,4 л/га; Енжіо 247 SC, к.с.-0,18 л/га або біопрепаратом інсектицидної дії Актофіт, к. е. – 0,3-0,4 л/га.
Заходи боротьби із хворобами капусти проти несправжньої борошнистої роси або пероноспорозу капусти слід насіння відбирати із здорових насінників. Після збирання його ретельно очищають від домішок і щуплих насінин. зібране з уражених ділянок насіння перед посівом прогрівається в гарячій воді при температурі 48-50о протягом 20 хвилин, після чого охолоджується 2-3 хвилини в холодній воді і просушується.
Для профілактики і боротьби Сухої гнилі або фомозу необхідно дотримуватися сівозміни, вирощувати здорове насіння, дотримуватися оптимальні терміни посадки, глибини обробітку грунту, правила догляду за рослинами, протруювати насіння, прибирати рослинні залишки, вибраковувати хвору розсаду, проводити зяблеву обробку, дотримуватися режиму зберігання, відбирати стійкі сорти, а також проводити обробку рослин проти хвороб і шкідників.
Застосовувати хімічні препарати фунгіцидної дії згідно з “Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні”.
Застосування біологічних засобів захисту рослин, таких як Біофунгіцид планриз – препарат на основі живих бактерій Pseudomohas fluorescehs, має фунгіцидну і ростостимулюючу дію, використовується як протруйник насіння шляхом інокуляції та фунгіцид для обробки посівів с/г культур від хвороб на зернових, зернобобових, картоплі, помідорах, баклажанах, соняшнику, огірках, капусті, цибулі, плодових, кісточкових, ягідниках, квіткових культурах

Державний фітосанітарний інспектор Львівської області ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області К.І.Верещинська