altСьогодні – Міжнародний день розсіяного склерозу, який відзначається з ініціативи Міжнародної федерації товариств розсіяного склерозу.

 
Метою заходів, що проводяться в цей день, є інформування населення та громадськості про ознаки, поширеність та складність лікування цього захворювання, об’єднання зусиль національних та міжнародних організацій, зокрема, пацієнтських, у пошуку джерел фінансування та розв’язання проблем хворих на розсіяний склероз.
 
Розсіяний склероз – це складне хронічне аутоімунне захворювання нервової системи з ураженням головного і спинного мозку, а саме мієлінової оболонки нервових волокон. Захворювання характеризується утворенням хаотично розсіяних вогнищ демієлінізації, в яких мієлін заміщується сполучною тканиною, що призводить до серйозних неврологічних порушень.
 
Вперше захворювання описав у 1835 році французький лікар Жан Крювельє, а у 1868 році французький невролог Жан-Мартен Шарко підсумував ознаки розсіяного склерозу та розробив його діагностичні критерії.
 
Розсіяний склероз – хвороба молодого віку, найчастіше початок припадає на третє-четверте десятиліття життя, рідко – друге, п’яте. Жінки хворіють частіше, ніж чоловіки.
 
Факторами ризику виникнення розсіяного склерозу вважається обтяжений сімейний анамнез щодо цього захворювання, інфекції, зокрема, спричинені вірусом Епштейна-Барра, наявність інших аутоімунних хвороб, жіноча стать, вік від 20 до 40 років. Початок хвороби може бути дуже різним: як бурхливим, так і настільки непомітним, що людина протягом довгого часу навіть не підозрює про її існування.
 
Розсіяний склероз посідає вагоме місце серед причин повної інвалідності у продуктивному періоді життя. У важких випадках хворі на розсіяний склероз втрачають здатність ходити і говорити. Діагностика розсіяного склерозу на ранніх стадіях може бути утруднена, оскільки симптоми захворювання можуть періодично з’являтися і зникати, іноді навіть на місяці.
 
Симптоми розсіяного склерозу можуть значно відрізнятися в залежності від локалізації пошкоджених нервових волокон. Найчастіше захворювання проявляється такими клінічними ознаками як затерпання або слабкість однієї/кількох кінцівок або нижньої частини тіла; часткова або повна втрата зору, зазвичай на одне око, що часто супроводжується болем при рухах очима (ретробульбарний неврит); двоїння в очах або розмитість контурів; поколювання або біль у різних частинах тіла; тремор, порушення координації рухів або невпевнена хода; підвищена втомлюваність; запаморочення. Рідше спостерігаються такі симптоми як нечіткість мови, м’язові спазми чи спонтанні паралічі, по мірі прогресування захворювання можуть додаватися зміни у розумовій діяльності.
 
Вчасно розпочате фахове лікування розсіяного склерозу дає можливість запобігти загостренням, полегшити симптоми та сповільнити прогресування хвороби.