Одним із найбільш важливих заходів у технології вирощування озимих зернових культур та озимого ріпаку є протруювання насіння що захищає молоді проростки на ранніх етапах розвитку.

За останні роки значно погіршилася фітопатологічна ситуація на посівах озимих зернових та озимого ріпаку тому потреба в протруєнні насіння постійно зростає. Порушення технології вирощування рослин, зміна гідротермічних умов в період вегетації, зниженням стійкості районованих та завезених закордонних сортів сприяють посиленому розвитку хвороб та шкідників. Вже давно доведено, що втрати врожаю від хвороб та шкідників внаслідок висіву не протруєного насіння за вартістю, в десятки разів перевищують заощаджені кошти на протруєння насіння в передпосівний період. Недобір врожаю зернових та ріпаку від комплексу хвороб сягає до 30%, тобто кожен третій гектар знищують грибкові хвороби. Візуальний аналіз партій зерна у багатьох випадках не дає об’єктивної оцінки, оскільки дуже часто має місце прихована інфекція. Це явище пов’язане з особливостями патогенезу збудників, часом колонізації рослин, а також погодними умовами. За останні десятиліття через зміни клімату, форми господарювання та технології вирощування сільськогосподарських культур відбулася значна трансформація агробіоценозів, що призвело до суттєвих змін у патогенному комплексі збудників хвороб. Як приклад можна навести зниження частоти ізоляції збудників фузаріозу колоса, які викликають появу типових симптомів, і значне зростання частки патогенів, що можуть розвиватися за посушливих умов і не давати чіткої картини хвороби. Хвороби, яких є збудники гриби уражують спочатку первинну кореневу систему, і тільки пізніше – вторинну та основу стебла. Зараження сходів відбувається за їхнього контакту з патогенами, що містяться на рослинних рештках та в грунті. Передпосівна обробка сприяє захисту сходів озимих зернових та озимого ріпаку від хвороб та шкідників спа¬ла¬хи які про¬яв¬и¬ли¬ся періодич¬но про¬тя¬гом ос¬танніх років. В системі захисту сходів рослин озимих культур до останнього часу застосовували протруйники з фунгіцидним діючим компонентом, а сьогодні усе більшого поширення набувають інсекто-фунгіцидні препарати, які захищають сходи не лише від хвороб, але й від шкідників. Застосування інсекто-фунгіцидних протруйників повинно відбуватися лише за необхідністю. Мало пошкоджуються основними шкідниками, зокрема злаковими мухами, сходи озимих зернових за пізніх строків сівби, тому їх застосування у цей період є малоефективним. Якщо до весни інсектицидна дія протруйників зникає, то використовувати їх на озимих зернових культурах пізніх строків сівби у більшості випадків недоцільно. За ранніх строків сівби цілком себе виправдовують інсекто-фунгіцидні протруйники. Для змен¬шен¬ня ри¬зиків ви¬ник¬нен¬ня ре¬зи¬с¬тент¬ності у ок¬ре¬мих збуд¬ників хво¬роб до діючих ре¬чо¬вин пре¬па¬ратів слід уни¬ка¬ти ви¬ко¬ри¬с¬тан¬ня од¬но¬го й то¬го са¬мо¬го про¬труй¬ни¬ка або йо¬го ана¬логів про¬тя¬гом декількох років. Си¬с¬тем¬ні про¬труй¬ни¬ки слід ви¬ко¬ри¬с¬то¬ву¬ва¬ти без¬по¬се¬ред¬ньо пе¬ред сівбою. Протруйники контактної дії не проникають усередину і діють на збудника хвороби під час безпосереднього контакту. До цієї групи належать препарати на основі контактних діючих речовин: гуазатин, тирам, флудіоксоніл. Протруйники системної дії проникають у тканини та судинну систему рослини і рухаються нею. Препарати системної або контактно-системної дії забезпечують захист як від внутрішньої, так і від поверхневої інфекцій, а також від появи сходів до фази кущення. Для протруювання використовують препарати різних хімічних груп. Препарати на основі однієї діючої речовини мають вужчий спектр дії, тому частіше застосовують комбіновані багатокомпонентні препарати. При дефіциті вологи в посівному шарі ґрунту, деякі системні препарати проявляють ретардантні властивості та починають токсично діяти на проростки рослин. Ця дія проявляється в зниженні польової схожості протруєного насіння, яка посилюється в роки з жорсткою посухою, що призводить до формування меншої кількості рослин і пагонів та продуктивних стебел на одиницю площі, і як наслідок – до зниження врожайності. Ефективність протруйників у значній мірі залежить від грунтово-кліматичних зон та метеорологічних умов, у яких їх використовують, і в першу чергу – від вологозабезпеченості. Так, препарати триазолової групи, за умов низької чи підвищеної вологості, заробки насіння на глибині більше 5 см, можуть затримувати появу сходів. Тому при використанні протруйників на основі триазолів глибина заробки насіння не повинна перевищувати 3-4 см. В умовах засухи, при недостачі вологи в посівний період, необхідно застосовувати протруйники, які не тільки ефективні проти фітопатогенів, але й протистоять стресовим умовам (карбоксин, тірам).
Підбираючи протруйник необхідно врахувати види і наявність інфекції в насіннєвому матеріалі, агрокліматичні умови, травмованість і чистоту насіння. Потрібно дотримуватись рекомендованих норм витрат протруйників. За їхнього зменшення не досягається бажаного ефекту, а завищення призводить до зниження схожості насіння унаслідок утворення аномальних проростків, нездатних до подальшого розвитку, які з часом гинуть. Особливо небезпечне підвищення норм витрати препаратів для травмованого насіння. Протруєне насіння озимих зернових та озимого ріпаку має зберігатися в прохолодному сухому приміщенні з вентиляцією. Слід зазначити, що оброблене протруйниками насіння може довго зберігатися, проте його схожість та енергія проростання будуть залежати від фізичних умов зберігання. Тому при використанні насіння, що зберігалося тривалий час необхідно перевірити його на схожість. Насіння, протруєне пестицидними протруйниками, прирівнюється за небезпечністю до пестицидів, а тому при завчасному завезенні у господарства чи за децентралізованого протруювання його необхідно зберігати в спеціальних приміщеннях, ізольованих від складів із продовольчим та фуражним зерном, продовольчими і побутовими товарами. Категорично забороняється змішувати протруєне насіння із непротруєним, здавати його на хлібоприймальні пункти, використовувати як харчовий продукт, корм для сільськогосподарських, домашніх тварин і птиці. Перевозити протруєне насіння до місця сівби дозволяється тільки в мішках зі щільної тканини або в автонавантажувачах сівалок. Забороняється перевезення людей разом із протруєним насінням. До місця сівби перевозити протруєне насіння дозволяється тільки в мішках зі щільної тканини або в автонавантажувачах сівалок. Забороняється перевезення людей разом із протруєним насінням.
Для сівби протруєного насіння слід користуватися тільки справними сівалками. Кришка насіннєвого ящика повинна бути весь час щільно закритою. Не допускається вирівнювати рівень протруєного насіння у сівалці руками, для цього використовують дерев’яні лопатки та пересипати розфасоване протруєне насіння в іншу тару.
Від хвороб можна протруїти насіння біопрепаратами які не шкідливі для здоров’я людини та тварини.
Біопрепарати для протруювання насіння зернових планриз нормою витрати 2л+400гр/га на тонну насіння від гельмінтоспоріозних, фузаріозних кореневих гнилей, снігової плісняви, борошнистої роси, бурої іржі, листкової плямистості. Придбати біологічний протруйник можна ДУ «Львівська обласна фітосанітарна лабораторія» м.Львів, вул.Вітовського,18. т. (032) 260-08-45; 261-36-91
Достатній асортимент протруйників, до складу яких входять від однієї до трьох діючих речовин із різних хімічних груп є в багатьох фірмах-постачальниках нашої області.
Забороняється використовувати для протруювання насіння пестициди, які не входять до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Усі роботи з протруювання насіння слід проводити з дотримання вимог техніки безпеки під час роботи з пестицидами і агрохімікатами.

Державний фітосанітарний інспектор
Львівської області
ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області
К.І.Верещинська