Досить часто у громадян виникають труднощі щодо зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка не є власником, не проживає протягом тривалого часу і добровільно звернутися до міської ( сільської ) ради у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання не бажає. В такому разі вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням можливо за рішенням суду.

Відповідно до статті 72 Житлового кодексу Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Статтею 405 ЦК України регулюється право членів сім’ї власника житла на користування цим житлом. Зазначається що член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 ЦК України).

На стороні позивача можуть виступати власник житлового приміщення, наймач, члени його сім’ї, в тому числі ті, за якими зберігається право на користування житлом як за тимчасово відсутніми, або ті, що отримали броню (ст. 73 – 75 ЖК). Особи, які користуються жилою площею тимчасово, тобто не мають самостійного права на нього (піднаймачі, тимчасові мешканці), не мають права на пред’явлення такого позову.

У позовній заяві, яка повинна відповідати нормам Цивільного процесуального кодексу ( статті 175-177), зазначається дані відповідача ( тобто особи, яку потрібно зняти з реєстрації місця проживання), дані зацікавлених осіб ( наприклад, відділ державної реєстрації), викладається суть позовних вимог, тобто описується за яких обставин особа була зареєстрована, протягом якого часу не проживає, інші обставини, які доказують, що особа втратила право проживати у житловому приміщенні.

Докази по справі

До позовної заяви додаються докази, якими можуть бути:

  1. Довідка про склад проживаючих, зареєстрованих у житловому приміщенні.
  2. Копії документів, які підтверджують, що позивач є власником житла (договір купівлі-продажу, договір дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші..)
  3. Копія будинкової книги, де є запис про реєстрацію особи, яка втратила право проживати у житловому приміщенні.
  4. Акт обстеження житлово побутових умов виданий органом місцевого самоврядуванняабо Акт про непроживання, засвідчений ЖЕК, ОСББ. В даних необхідно щоб було вказано що дана особа не проживає, її речей в житлі не знаходиться. Даних актів судячи з власної практики необхідно 12, щоб підтвердити що людина помісячно на протязі року не проживає в даному житлі.
  5. Покази свідків (якщо є акти можна обійтись без них).

У справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням , необхідно з’ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У випадку визнання судом поважності таких строків непроживання, суд відмовляє у задоволені позову.

До поважної причини відносяться:

  • призов на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років – протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; перебування на військовій службі прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби – протягом перших п’яти років перебування на дійсній військовій службі;
  • тимчасовий виїзд з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв’язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, – протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;
  • поміщення дитини (дітей) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника – протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім’ї. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім’ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках – до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійно-технічних чи вищих;
  • навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;
  • виїзд в зв’язку з виконанням обов’язків опікуна (піклувальника) – протягом усього часу виконання цих обов’язків;
  • влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей-інвалідів, у будинку-інтернаті та іншій установі соціальної допомоги – протягом усього часу перебування в них;
  • виїзд для лікування в лікувально-профілактичному закладі – протягом усього часу перебування в ньому;
  • взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі – протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім’ї.

Суд не здійснює зняття особи з місця реєстрації, а лише визнає особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.

Пустомитівське бюро безоплатної правової допомогител.(3230) 4-10-08 м. Пустомити вул. Грушевського, 35