Право дитини на контакт з батьками, які проживають окремо. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Контакт з дитиною – реалізація матір’ю, батьком, іншими членами сім’ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Вирішення батьками питань щодо виховання дитини та спілкування з нею.

Відповідно до статті 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

 Той із батьків, який проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право спілкуватися з нею, а інший з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати цьому, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Слід зазначити, що дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право на регулярні особисті стосунки і прямі контакти з обома батьками, при цьому один одному не повинен перешкоджати реалізувати право дитини на контакт з ними.

 Після побачення з дитиною, батьки зобов’язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання та не допускати неправомірної зміни її місця проживання.

Згідно ст.154 Сімейного кодексу України, батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

Право батьків укладати договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків.

Сімейним кодексом України (ст.157) надано батькам право укладати договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов’язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.

Врегулювання спору між батьками щодо участі у вихованні дитини органом опіки та піклування.

Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

 Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення ставлення батьків до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Слід зазначити, що дане рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Які документи необхідно подати батькам службі у справах дітей при виникненні спору щодо участі у вихованні дитини.

У разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:

  1. заяву,
  2. копію паспорта,
  3. довідку з місця реєстрації (проживання),
  4. копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності),
  5. копію свідоцтва про народження дитини.

Вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини.

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а у разі потреби, також з родичами дитини. До уваги береться ставлення батьків до виконання батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров’я дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Після з’ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.

Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.

Право батьків на звернення до суду з метою врегулювання спору щодо виховання дитини.

Відповідно до статті 159 Сімейного кодексу України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

Порядок подання позовної заяви до суду.

Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви та додатків до неї, а саме:

  • копії позовних заяв відповідно до кількості учасників справи
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • копія свідоцтва про шлюб;
  • копія рішення суду про розірвання шлюбу;
  • копія довідки про склад сім’ї;
  • копія рішення суду про стягнення аліментів;
  • копія рішення виконкому районної ради;
  • копія паспорта позивача;
  • копія рішення опіки та піклування;
  • квитанція про сплату судового збору.

Дану позовну заяву з додатками до неї слід подати до канцелярії суду за місцем реєстрації чи фактичним місцем проживанням дитини або направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

Порядок сплати судового збору.

Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір». Судовий збір сплачується за подання позовної заяви немайнового характеру. Автоматичний розрахунок судового збору на сайті «Судова влада».

Розгляд судом спорів між батьками щодо виховання дитини.

Під час розгляду судом спорів між батьками щодо виховання дитини районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради подає суду письмовий висновок про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їх спілкування, складений на підставі відомостей, одержаних службою у справах дітей в результаті проведення бесіди з батьками, дитиною, родичами, які беруть участь у її вихованні, обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються зазначеної справи.

З висновком органу опіки та піклування суд може не погодитися, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги:

  • ставлення батьків до виконання своїх обов’язків,
  • особиста прихильність дитини до кожного з них,
  • вік дитини,
  • стан її здоров’я
  • інші обставини, що мають істотне значення,
  • стан психічного здоров’я одного з батьків, з
  • зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

Заходи і гарантії забезпечення виконання рішення суду про реалізацію права дитини на контакт.

Такими заходами і гарантіями є:

  • зобов’язання особи, яка контактує з дитиною, оплачувати витрати, пов’язані з переїздом та проживанням дитини, а також, у разі потреби, – будь-якої іншої особи, яка супроводжує дитину, повідомляти особі, з якою проживає дитина, про місце перебування дитини під час реалізації нею права на контакт, з’являтися особисто разом з дитиною до органу опіки та піклування з періодичністю, визначеною судом;
  • заборона зміни місця перебування дитини під час реалізації нею права на контакт;
  • реалізація права на контакт з дитиною на території іноземної держави за умови подання органу опіки та піклування за місцем проживання дитини документа, що підтверджує визнання рішення суду України про контакт з дитиною на території іншої держави;
  • інші заходи, передбачені законом.

Примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби.

У випадку невиконання рішення суду особою з якою проживає дитина за заявою того з батьків, хто проживає окремо виконавчий документ пред’являється до органу державної виконавчої служби за місцем реєстрації чи фактичним місцем проживанням дитини. Після чого рішення суду виконується в примусовому порядку з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. Час та (або) місце побачення стягувача з дитиною визначаються, враховуючи позицію сторін виконавчого провадження, попередньо викликавши їх, та інтереси дитини. Якщо сторона виконавчого провадження не з’явилася на виклик та письмово не повідомила про зручні для неї час та (або) місце проведення побачення, державний виконавець визначає час та (або) місце такого побачення без врахування позиції такої сторони. До виконання рішення за потреби залучається органи опіки та піклування.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та попереджає про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець вживає наступних заходів впливу:

  • виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі;
  • надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення;
  • звертається з поданням до суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
  • виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі виконання боржником рішення виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження. Якщо після закінчення виконавчого боржник перешкоджає побаченню стягувача з дитиною, то за заявою стягувача виконавче провадження відновлюється і повторно вживаються заходи примусового виконання.

     Відповідальність за ухилення від виконання рішення суду.

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Додаткову інформацію Ви можете знайти на довідково – інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid: https://wiki.legalaid.gov.ua/. Правову консультацію можна отримати за безкоштовним номером 0 800 213 103 та безпосередньо у працівників Пустомитівського бюро правової допомоги за тел.: 0965464526 або 0933311727, ел. пошта: pustomyty@legalaid.lviv.ua, адреса: 81100, м. Пустомити, вул. Грушевського, 35. (на період карантину працюємо дистанційно).